Контактний зоопарк у ТРЦ «Дафі» в Харкові — милі звірята, чи справжній жах за склом

Контактні зоопарки часто подають як «місце радості», де діти можуть погладити тварин, зробити фото та «познайомитися з природою». Але реальність у харківському ТРЦ «Дафі» виглядає зовсім не так. Тут замість турботи — стрес, тісні клітки, перелякані погляди тварин і відчуття, що вони просто застрягли в декорації для розваг.

Атракціон замість турботи: що бачить відвідувач?

Коли заходиш всередину, перше відчуття — не радість, а суміш жалю та обурення. Тварини виглядають наляканими, виснаженими і постійно напруженими. Немає відчуття, що про них дбають — є відчуття, що їх просто виставили, як експонати.

 Типова картина:

• маленькі тісні вольєри;
• слабка вентиляція і неприємний запах;
• тварини без нормальної активності, сидять у кутах;
• багато дітей одночасно, постійний шум, доторки, спалахи камер.

Для когось це «атракціон». Для тварин — безперервний стрес.

«Їх можна чіпати, гладити, годувати» — звучить мило, але насправді це катування

Формат «контактного» зоопарку передбачає головне — постійний фізичний контакт. Для тварин це означає:

• сторонні руки з ранку до вечора;
• відсутність спокою;
• порушення природної поведінки;
• нервозність, агресія або апатія.

Багато відвідувачів у мережі писали, що:

• тварини тремтять, тікають, ховаються;
• деякі виглядають виснаженими;
• персонал не завжди реагує, коли діти поводяться грубо.

Навіть якщо хтось вважає це «розвагою» — звірі цього не обирали.

Умови утримання — головний біль, а не гордість

Контактний зоопарк у торговому центрі вже звучить сумнівно. Усередині — ще гірше:

• штучне світло замість сонця;
• шум людей, звуки ТРЦ;
• відсутність простору для нормальної активності;
• мінімум природності.

Тваринам потрібні:

• природне середовище,
• спокій,
• можливість сховатись і відпочити,
• стабільний догляд.

Але це не про такі місця. Тут головне — потік відвідувачів і прибуток.

Враження після відвідування — не «вау», а сором і важкість на душі

Багато людей, які побували там, пишуть одне й те ж: спочатку йдеш «для дітей», а виходиш з відчуттям провини.

Типові емоції відвідувачів:

• «Діти усміхаються, а я стою і думаю, що ми просто мучимо цих тварин»
• «Це не радість — це тиск на живих істот»
• «Тварини виглядають нещасними, і це дуже помітно»

Деякі після відвідування прямо кажуть: це не про любов до природи — це про жорстокість, загорнуту в красиву вивіску.

Контактні зоопарки — замаскована жорстокість

Світ давно говорить про те, що такі формати — погана практика:

• тварини постійно під стресом;
• багато хто хворіє або швидко виснажується;
• це не освітній формат, а шоу.

Любов до тварин — це:

• допомога притулкам,
• підтримка реабілітаційних центрів,
• поїздки в нормальні екопарки, де умови максимально природні,
• навчання дітей повазі до живих істот, а не навичці «тицьнути пальцем і потрогати».

Висновок: контактному зоопарку в місті не місце

Контактний зоопарк у «Дафі» справляє враження зовсім не дитячого свята. Це простір страху, стресу і безсилля для тварин.

Тварини — не іграшки. Не фотофон. Не атракціон.

І кожен, хто планує відвідати такі місця, має чесно відповісти собі на питання: «Я йду радувати дитину чи оплачувати чужі страждання?»